Евтаназія російської верхівки
Чим ближче людина до покращення свого матеріального положення, чим вище вона підіймається в суспільстві, чим краще її сприймають інші люди, чим краще її перспективи у майбутньому у неї відразу з'являються вороги і звисники, які хочуть загальмувати увесь цей процес.
Так відбувається і з державами. Так наразі відбувається і з державою Україна, у якої з'явилися маленькі шанси на покращення усіх сфер життя людей і благополуччя самої країни. Але з'явився зависник, який виступає категорично проти цих процесів. Назва цієї країни Росія.
Наразі в усіх зараз вирують емоції, що у російських політиків відносно України і її прагнення європейської інтеграції, що у українських політиків, які відповідають на ці закиди.
Цей процес показує багато негативних з обох сторін речей, головними з яких:
Росія:
а) невміння Росії признавати поразки.
б) до сих пір не визнання російським керівництвом любих рішень української влади
в) тлумачення Росією що ми слов'янські народи (хоча Росія до слов'янства не має ніякого відношення), і що ми маємо лише разом створювати союзи.
г) силові аргументи вирішення любих ситуація Російською Федерацією.
д) психологічний тиск на українське керівництво
Україна:
а) ведення подвійних ігор і обіцянки і Росії і ЄС у відданості.
Росія у даній ситуації постає дурною істотою, яка крім гиркання і оскалу нічого більше не може. Її погрози не підкріплені нічим абсолютно. На поміч своїй владі у швидкому темпі прибігло російське телебачення, і продажні журналісти, які масово почали випускати новини та ролики з негативом про Україну та сьогоднішню владу, пророкуючи Україні та українській економіці… евтаназію. Звісно це смішно чути від країни, громадяни якої живуть на межі бідності, а економіка ще не протягла ноги лише завдяки природнім ресурсам. Це смішно чути від країни, де корупція і шовінізм супутники влади.
Якщо Україна підпише (на що всі ми дуже сподіваємося) у листопаді у Литві договір про асоціацію, Україну і сьогоднішню владу не оминуть нові торгівельні війни і конфлікти. Це потрібно знати і до цього потрібно готуватися. На Україну чинитиметься тиск по усіх фронтах. Але це потрібно пережити, бо іншої дороги немає.
Якщо ми це зробимо, ми залишимо таких як Росія далеко позаду. І тоді евтаназія відбудеться не в Україні, а уже у Росії.
Так відбувається і з державами. Так наразі відбувається і з державою Україна, у якої з'явилися маленькі шанси на покращення усіх сфер життя людей і благополуччя самої країни. Але з'явився зависник, який виступає категорично проти цих процесів. Назва цієї країни Росія.
Наразі в усіх зараз вирують емоції, що у російських політиків відносно України і її прагнення європейської інтеграції, що у українських політиків, які відповідають на ці закиди.
Цей процес показує багато негативних з обох сторін речей, головними з яких:
Росія:
а) невміння Росії признавати поразки.
б) до сих пір не визнання російським керівництвом любих рішень української влади
в) тлумачення Росією що ми слов'янські народи (хоча Росія до слов'янства не має ніякого відношення), і що ми маємо лише разом створювати союзи.
г) силові аргументи вирішення любих ситуація Російською Федерацією.
д) психологічний тиск на українське керівництво
Україна:
а) ведення подвійних ігор і обіцянки і Росії і ЄС у відданості.
Росія у даній ситуації постає дурною істотою, яка крім гиркання і оскалу нічого більше не може. Її погрози не підкріплені нічим абсолютно. На поміч своїй владі у швидкому темпі прибігло російське телебачення, і продажні журналісти, які масово почали випускати новини та ролики з негативом про Україну та сьогоднішню владу, пророкуючи Україні та українській економіці… евтаназію. Звісно це смішно чути від країни, громадяни якої живуть на межі бідності, а економіка ще не протягла ноги лише завдяки природнім ресурсам. Це смішно чути від країни, де корупція і шовінізм супутники влади.
Якщо Україна підпише (на що всі ми дуже сподіваємося) у листопаді у Литві договір про асоціацію, Україну і сьогоднішню владу не оминуть нові торгівельні війни і конфлікти. Це потрібно знати і до цього потрібно готуватися. На Україну чинитиметься тиск по усіх фронтах. Але це потрібно пережити, бо іншої дороги немає.
Якщо ми це зробимо, ми залишимо таких як Росія далеко позаду. І тоді евтаназія відбудеться не в Україні, а уже у Росії.
2 коментарі
Ще мені не подобається, що зараз опозиція розслабилася, сподівається на милість Януковича і мало що не молиться на нього. Де мітинги на підтримку звільнення Тимошенко? Де боротьба за Україну? Складається враження, що в цій країні найбільше вирішує не народ і опозиція, а Янукович.